26 листопада 2025 р о 13 годині в актовій залі НАКККіМ відбувся творчий показ акторських підгруп БСМ-12-22/1 і БСМ-12-22/2 4-го курсу з дисципліни «Методика проведення івент-заходів» (викладач – професор, доктор філософії, Заслужений працівник культури України Матушенко Валерій Борисович).



Темою показу була театралізована демонстрація обрядів українського народного весілля, що є заключним актом власневесільного циклу і відбувається зранку до вечора в день весілля. Глядачі, а також студенти, викладачі і гості академії змогли побачити десять основних обрядових дій: 1)викуп нареченої вранці молодим та свідком; 2)зустріч молодих батьками після РАГСу в ресторані (кафе, хаті, квартирі); 3)викрадення туфлі молодої; 4)знаходження молодим своєї нареченої із зав’язаними очима; 5) обряд викрадення молодої з викупом; 6) зняття фати з молодої; 7) визначення наступної нареченої; 8) «прописка» зятя в сім’ю до тещі; 9) розрізання весільного торту; 10) танок при свічках.



Роль нареченого виконав студент 3-го режисерського курсу Половко Рома, а нареченої Сліпченко Анастасія. Прекрасні образи свідків виконали Карпов Костянтин і Резніченко Катерина. Катерина в цьому показі грала дві ролі: окрім свідки, ще й колишню нареченого №2. А колишню нареченого № 1 прекрасно виконала студентка магістратури 1-го курсу Ханко Катерина. Ролі батьків молодої втілили в життя Міршафі Кімія та Горбач Богдан. Мамою молодого була Невідома Олена. Бабусю молодої грала Чабан Владислава, а «сучасну» тітку нареченої, яка вкрала туфлю – Пекарська Валерія. Рідними сестрами молодої були Базуєва Уляна (середня) і Маслова Анна (молодша). Світлооператором вистави була Цвєткова Надія, а звукорежисером - Савченко Ігор. Прекрасний образ подруги молодої і водночас офіцера поліції створила Князь Вероніка.



Під час показу ми відчули справжній колорит українського весілля, обряди та традиції наших предків, які не втратили актуальність і сьогодні. А наприкінці свята ми побачили обряд – «танок при свічках», відомий ще з культурологічних досліджень українського весілля ХІІІ століття. Молодята та усі гості танцювали зі свічками у повній темряві, захищаючи, таким чином, молоду сім’ю від усього поганого. Студенти гарно розкрили свої творчі здібності, існували і творили в запропонованих обставинах та намагалися жити і імпровізувати під час виконання багатьох обрядодій весільного свята.



Показ пройшов яскраво і невимушено. Було цікаво поринути в атмосферу українського народного весілля.