Національна академія
керівних кадрів культури
і мистецтв
(044) 288-80-81
понеділок-п'ятниця 09:00-18:00

«Інклюзія – це не хвороба, якою можна заразитись», - Олександра Маркова

2
MY-4524
MY-4526
MY-4609
MY-4872
MY-5399
MY-5424
markova

1 червня в міжнародний День захисту дітей у Києві Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв долучилася до щорічного фестивалю «Такий як я». Для проведення заходу було надано музичну апаратуру та інформаційну підтримку. Наша Академія також намагається долати стереотипи й сприяти безбар'єрному доступу до культурно-мистецького життя в Україні.

Про можливості інклюзивного суспільства в інтерв’ю з керівницею Центру соціальної реабілітації дітей з особливими потребами «Родина» та організаторкою сімейного інклюзивного фестивалю «Такий як я» Олександрою Марковою.

Зізнаюся, що перед розмовою була дещо схвильована, тому що особисто знаю, яка це велика відповідальність, коли, як казав герой з відомої книги Антуана де Сент-Екзюпері - «Ми відповідальні за тих, кого приручили». Дивлюсь в її очі і бачу стільки емоцій та неймовірну дозу енергії. Наш діалог розпочався із однакових бажань про безбар”єрний доступ до культурно-мистецького простору й можливості реалізовувати якомога більше схожих фестивалів.

Як виникла ідея організувати такий захід і як українське суспільство сприймає такого роду фестивалі?

Ідея проводити такий фестиваль виникла в Лариси Самсонової – голови правління громадської організації «Родина». А ось назву цього заходу, який спершу проходив як акція, придумала мама нашого вихованця - Олександра Посівнич і всі підтримали такий варіант.

Із кожним роком цей захід ставав масштабнішим і перетворився на фестиваль, який став доброю традицією й тією платформою для об’єднання громадських організацій, активістів та громадян навколо розбудови інклюзивного суспілства.

Якщо Україна, все ж таки, визначилась із європейським напрямком, нам важливо не відставати й звертати увагу на те, що в інших країнах діти з інвалідністю є повноцінними членами суспільства. Ніхто їх, у жодному разі, не ховає в інтернатах за високими парканами.

Із якими стереотипами інклюзивного суспільства ви часто маєте справу?

На жаль, ми все ще продовжуємо зіштовхуватися з максимальною кількістю стереотипів щодо інклюзивних людей. Українцям варто навчитися більш виважено реагувати на таких осіб, не вважати їх небезпечними чи якимись заразними.

Інвалідність – це не хвороба, яка передається повітряно-крапельним шляхом. Дехто вважає таких людей невихованими. Потрібно розуміти, що це зовсім різні терміни, особливо коли йдеться про поведінку, наприклад, дитини з ДЦП.

Багато болючих стереотипів, що діти з особливими потребами не здатні навчатися й вони непридатні для соціуму. Ми зараз говоримо про стереотипи, над якими ще довго слід працювати й вчитися всім нам – не лише дітям з особливими соціальними потребами.

Який міжнародний досвід у сфері інклюзії ви застосовуєте?

Ми максимально намагаємося брати для себе нову, корисну інформацію та запроваджувати інноваційні підходи в інклюзивному навчанні - в системі корекції, соціалізації. Сьогодні наш Центр співпрацює з американськими та німецькими фахівцями. Адже, ми розуміємо, що самі не досягнемо високого рівня, якщо не будемо застосовувати вдалі приклади інших країн, орієнтуватися на найближчих сусідів та спостерігати за їх працею й надбанням.

Інклюзія йде поруч із соціалізацією, тобто ми говоримо про входження дитини в соціум. Ті діти, які постійно відвідують Центр соціальної реабілітації дітей з особливими потребами «Родина» отримують цю адаптацію. Наші спеціалісти ходять з такими дітками в заклади громадського харчування, парки, музеї, кінотеатри, аптеки. Наші вихованці, в основному – це невербальні діти, які самостійно вчаться формувати свій розклад та формувати бажання, тому ми намагаємося і таких дітей, і соціум навчити розуміти один одного. Все це відбувається завдяки спеціально розробленій системі – альтернативній та додатковій комунікації, де діти спілкуються за допомогою карток, кнопок, планшетів. І, заздалегідь, ми вчимо дитину та організовуємо її, щоб було розуміння, що вона такий самий член суспільства, як інші.

Розкажи про цю систему реабілітації.

У нашому Центрі є діти різних категорій із тяжкими порушеннями – ДЦП, аутизм, генетичні захворювання тощо. Так, у кожної дитини є свої особливості, але потрібно індивідуально орієнтуватися. На жаль, це проблема нашого суспільства й інклюзивної та загальної освіти. Часто буває так, що в загальних школах немає таких знань, як до дітей підходити індивідуально. Адже хтось гуманітарій, хтось спортсмен, у когось математичний склад розуму. Тому, ми не маємо об’єктивної оцінки, наскільки ця дитина талановита саме в своєму напрямку. Так само з інклюзивними дітьми. І, коли ми говоримо про входження дітей з порушеннями в соціум, варто говорити про те, що підготовленими мають бути обидві сторони. Саме тому, цю підготовку варто починати ще з самого малечку, навіть з ясельних груп.

А ось з часом – як, все ж таки, проявити свої таланти людині з обмеженими можливостями?

На жаль, у нас є талановита молодь з інвалідністю, яка є соціально ізольована. Однак, вони також мріють реалізувати свої творчі таланти й здібності. Для таких людей має бути доступний вибір професій та можливість заробляти власні кошти й проявити себе в тому чи іншому напрямку.

Ви активно залучаєте волонтерів до сімейного інклюзивного фестивалю «Такий як я» - розкажи про тих, хто вам допомагає.

Якщо з’являється якась ініціатива, наприклад фестивальні заходи, волонтери досить активно долучаються й максимально приділяють увагу, за що ми дуже вдячні. Що стосується постійної основи, наприклад допомоги в Центрі – з цим уже складніше. До такої відповідальності «бути корисним» - слід бути і готовим. Адже, в реальному житті - це не картинка з реклами про соціальну допомогу.

Що ти маєш на увазі?

Якщо говорити про соціальну рекламу, я вважаю, що вона не повинна викликати жалості.

Хотілось би поговорити про сучасні інформаційні технології та інноваційні методики в інклюзивному просторі.

Зараз дуже інноваційний час, однак, ми поки що обходимося звичайним обладнанням: корекційними іграшками, реабілітаційними стільцями тощо. Звичайно, наш Центр орієнтований на альтернативну комунікацію, тобто, ми намагаємося розглядати останні світові новинки. Так, американський благодійний фонд «Оранжевий Пінгвін» подарував нам гоу-токи, кнопки для альтернативної комунікації, планшети з трекером для дітей, які не можуть натискати на кнопки. За допомогою руху очей, такий пристрій складає дитячі бажання. На жаль, це дуже дороге обладнання, але ми віримо, що мрії збуваються.

Звідки береш наснагу, адже така робота потребує шалену кількість енергії та сил?

Я з цим живу уже 7 років. Навчалася на факультеті психології в КНУ імені Тараса Шевченка й викладачі покладали на мене великі надії, думали, що я буду працювати в міжнародних компаніях як HR-менеджер і далі займатися науковою роботою.

Проте, одного чудового дня, я прокинулась і зрозуміла, що хочу працювати з дітьми з ДЦП. Одразу почала шукати роботу в цьому напрямку і моя викладачка запропонувала мені піти на її місце працювати в Реабілітаційний Центр. Це було водночас так хвилююче і я розуміла, що така праця - велика відповідальність. Після практики мене одразу взяли на роботу.

У нас такий колектив професіоналів, які живуть своєю справою, що просто немає часу втомлюватись. Ми заряджаємо й підтримуємо один одного. А ще, дуже допомагають самі діти, які починають давати позитивний результат в реабілітації.

Про що мрієш?

Організувати професійну, мультидисциплінарну команду раннього втручання, яка буде допомагати родині вже з перших днів життя дитини з особливими потребами. Це допоможе в майбутньому уникнути вираженої інвалідизації дитини.

Автор: Оксана Гайдук 
Фото: Олександра Маркова

Національна академія
керівних кадрів культури
і мистецтв
Адреса: вул. Лаврська, 9, корп. 15,
м.Київ, 01015, Україна
Ви можете отримати інформацію щодо вступу в Академію за тел. (044) 288-80-81
Понеділок-п'ятниця 09:00-18:00
Контакти
Інститут практичної культурології та арт-менеджменту:
(044) 280-94-12
Інститут сучасного мистецтва:
(044) 280-91-84
Інститут дизайну та реклами:
(044) 280-27-02
Центр неперервної культурно-мистецької освіти:
(044) 280-34-04
Приймальна ректора:
(044) 280-22-82
Приймальна комісія:
(044) 288-80-81
Факс: (044) 280-92-09
Відділ кадрів та документозабезпечення:
(044) 280-92-09
Антикорупційний уповноважений:
(044) 280-02-57
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ми в соцiальних мережах: