У відповідь на лист МОН України № 1/9-623 від 09.11.2020 р. та з метою підвищення рівня поінформованості здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних працівників про небезпеку та масштаби екстремізму і терористичної загрози, формування нетерпимості до проявів тероризму та осіб з екстремістською ідеологією забезпечено вільний доступ до електронної скриньки Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. та цілодобового безкоштовного телефону довіри Служби безпеки України 0-800-501-482, за якими на засадах довіри і співпраці можна повідомити про будь-які факти прибуття та перебування в регіоні підозрілих осіб, наміри здійснення сеператистської, терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності.

 

 

 НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

Нормативно-правові акти:
1. Закон України «Про боротьбу з тероризмом»
2. Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом (ETS N 90)
3. Кримінальний кодекс України (ст. ст. 2091, 258, 2581, 2582, 2583, 2584, 2585)
4. Положення про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків, затверджене Постановою КМУ від 18 лютого 2016 р. № 92
5. Указ Президента України «Про Антитерористичний центр» № 1343/98 від 11.12.1998 року

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

1. Актуальні питання протидії тероризму у світі та в Україні: аналітична доповідь
2. Тероризм як злочинне явище: еволюція та заходи запобігання
3. Актуальні питання боротьби з тероризмом в Україні в сучасних умовах
4. Правові аспекти попередження та запобігання внутрішньодержавному тероризму при забезпеченні національної безпеки України
5. Протидія тероризму – запорука внутрішньої безпеки держави
6. «Іноземний досвід протидії тероризму: висновки для України». Аналітична записка
7. Поради, як діяти в екстремальних ситуаціях
8. Запобігання тероризму

ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Терори́зм (від лат. terror — «жах») — у широкому сенсі використання або загроза застосування насильства для досягнення політичної, релігійної, або ідеологічної мети.

Тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.

Тероризм як політичне та правове явище сягає своїм корінням сивої давнини. На жаль, злочинці й далі продовжують досягати своїх цілей, вчиняючи злочинні дії, які за міжнародним і національним законодавством визнані як терористичні. Тероризм не має кордонів та є загальнолюдським лихом.

Згідно із законодавством України терористичною визнається діяльність, яка охоплює:

  • планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів;
  • підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об’єктів у терористичних цілях;
  • організацію незаконних збройних формувань, злочинних груп або злочинних організацій, організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, а також участь у таких актах;
  • вербування, озброєння, підготовку та використання терористів;
  • пропагування та поширення ідеології тероризму;
  • фінансування завідомо терористичних груп (організацій) та інше сприяння їм.

    З історії тероризму

У 1934 році після вбивства в Марселі короля Югославії Олександра Карагеоргійовича і французького міністра закордонних справ Луї-Жана Барту, а особливо міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, Польща звернулася до Ліги Націй з вимогою застосувати міжнародні санкції проти тероризму. Йшлося, насамперед, про ненадання політичного притулку емігрантам.

Однією з перших, 29 квітня 1958 року, була укладена багатостороння Женевська конвенція про відкрите море, яка містила низку статей про боротьбу з тероризмом у відкритому морі – піратством.

16 грудня 1970 року була укладена Гаазька конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, а 23 вересня 1971 року – Монреальська конвенція про боротьбу з незаконними діями, спрямованими проти цивільної авіації, які регламентують співробітництво держав у боротьбі проти терористичних актів, що загрожують одному з найвразливіших засобів пересування.

14 грудня 1973 року була прийнята Конвенція про запобігання і покарання злочинів проти осіб, що користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів.

26 січня 1977 року в Страсбурзі після детального обговорення питання в органах Ради Європи, була підписана Конвенція про боротьбу з тероризмом.

З 1973 року при Організації Об'єднаних Націй діє спеціальний комітет з тероризму, який працює, в основному, у трьох напрямках:

  • вироблення та узгодження правових норм; підготовка міжнародних договорів і конвенцій;
  • виявлення та вивчення причин, що породжують тероризм;
  • розроблення заходів боротьби з тероризмом.

У 1999 р. була прийнята Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму. Згідно зі ст. 8 Конвенції «кожна держава застосовує для цілей можливої конфіскації відповідно до принципів внутрішнього права заходи для того, щоб визначити, виявити, заблокувати або арештувати будь-які кошти, що використовуються або виділені з метою вчинення злочинів, які входять у сферу дії Конвенції, а також кошти, отримані в результаті таких злочинів.

Кожна відповідна держава-учасниця може розглянути питання про укладення угод про розподіл з іншими державами на регулярній основі або у кожному конкретному випадку коштів, отриманих у результаті конфіскації, а також розглядає можливість створення механізмів, за допомогою яких кошти, отримані в результаті конфіскацій, використовувалися б для виплати компенсацій постраждалим від злочинів або членам їх сімей».

У рамках Конвенції були розроблені практичні заходи зі створення ефективної системи контролю за фінансовими потоками як на міжнародному, так і на внутрішньодержавному рівнях. Про пріоритетність такого напряму міжнародного співробітництва у боротьбі з тероризмом свідчить Резолюція 1373, прийнята Радою Безпеки ООН 28 вересня 2001 р. на 4385-му засіданні, яка серед основних заходів протидії тероризму визначила спільні дії з ліквідації його фінансових потоків. У ній зазначається, що «всі держави мають:

  • попереджати [запобігати] та зупиняти фінансування терористичних актів;
  • ввести кримінальну відповідальність за умисне передання або збирання коштів будь-якими методами, прямо або опосередковано, їх громадянами або на їх території для використання (або з наміром використання) на вчинення терористичних актів;
  • негайно заблокувати кошти та інші фінансові активи або економічні ресурси осіб, які вчиняють або намагаються вчинити терористичні акти, або беруть участь у вчиненні терористичних актів, або сприяють їх вчиненню; організацій, які прямо чи опосередковано перебувають у власності або під контролем таких осіб, а також осіб і організацій, що діють від імені чи за наказом таких осіб і організацій, включаючи кошти, отримані або набуті за допомогою власності, що прямо чи опосередковано перебувають у власності або під контролем таких осіб і пов'язаних з ними осіб та організацій;
  • заборонити своїм громадянам або будь-яким особам та організаціям на своїй території надання будь-яких коштів, фінансових активів, економічних ресурсів або фінансових та інших відповідних послуг, прямо чи опосередковано, для використання в інтересах осіб, які вчиняють або намагаються вчинити терористичні акти, або беруть участь у вчиненні терористичних актів, або сприяють їх вчиненню; організацій, що прямо або опосередковано перебувають у власності або під контролем таких осіб, а також осіб і організацій, що діють від імені або за наказом таких осіб».


5 березня 2019 року своїм Указом №-53/2019 Президент України затвердив Концепцію боротьби з тероризмом в Україні.

Запобігання тероризму та насиллю

Тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, вбивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.

Під тероризмом розуміють здійснення терористичних актів, що зумовлені певними політичними чи соціальними обставинами. Терористи, як правило, націлені на невійськовий персонал або цивільних осіб і є субнаціональними або підпільними групами. Склад терористичних груп, як правило, залежить від оточення, відносин із державою, мотивації та / або цілей.

Згідно із законодавством України терористичною визнається діяльність, яка охоплює:
- планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів;
- підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об’єктів у терористичних цілях;
- організацію незаконних збройних формувань, злочинних груп або злочинних організацій, організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, а також участь у таких актах;
- вербування, озброєння, підготовку та використання терористів;
- пропагування та поширення ідеології тероризму;
- фінансування завідомо терористичних груп (організацій) та інше сприяння їм.

Організація Об’єднаних Націй визнає тероризм однією з найбільш серйозних загроз міжнародному миру і безпеці людства. Поширення терористичної загрози обумовлюється процесами світової глобалізації, інтернаціоналізації, що тривають, а також підвищенням рівня міжнародної злочинності.

Україна поділяє стурбованість світової спільноти щодо таких глобальних загроз людству, як поширення тероризму, у тому числі, пропаганда терористичної ідеології, застосування терористичних методів для досягнення злочинної мети. У зв’язку з цим, у Стратегії національної безпеки України “Україна у світі, що змінюється” поширення тероризму визначається як один з чинників, що загрожує глобальній міжнародній стабільності та негативно позначається на безпековому середовищі держави.

Система визначає маркери терористичних загроз: «СІРИЙ», «СИНІЙ», «ЖОВТИЙ» та «ЧЕРВОНИЙ». Станом на 28 травня 2020 року визначені такі рівні терористичних загроз в Україні:
«ЧЕРВОНИЙ» (реальна загроза) – Донецька та Луганська області, АР Крим
«ЖОВТИЙ» (імовірна загроза) – Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області
«СИНІЙ» (потенційна загроза) – м. Київ, Київська, Дніпропетровська, Закарпатська, Рівненська, Хмельницька, Черкаська та Чернівецька області
«СІРИЙ» (можлива загроза) – Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Полтавська та Тернопільська області

На засадах довіри і співпраці громадяни України можуть повідомити про будь-які факти прибуття та перебування в регіоні підозрілих осіб, наміри здійснення сепаратистської, терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності на електронну скриньку (Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.) та цілодобовий безкоштовний телефон довіри Служби безпеки України (0-800-501-482).