Національна академія
керівних кадрів культури
і мистецтв
(044) 288-80-81
понеділок-неділя 09:00-18:00

ЛЕКЦІЯ «МЕТААНТРОПОЛОГІЯ ЯК МЕТОДОЛОГІЯ»

IMG 9352-min
IMG 9353-min
IMG 9355-min
IMG 9358-min

Відбулась відкрита лекція відомого науковця, доктора філософських наук, практикуючого психоаналітика Назіпа Хамітова та професора, доктора філософських наук Світлани Крилової. Ця зустріч відбулась завдяки партнерству професора з Кафедрою культурології та культурно-мистецьких проектів на чолі з Поліною Герчанівською. 

Темою зустрічі «Метаантропологія як методологія». Власне, на початку було дано визначення методології як такої, щоб усі слухачі знаходились в одній площині розуміння терміну. Наведемо його і тут: методологія – це інструмент, що дозволяє теоретику робити відкриття обґрунтовано та аргументовано. В ролі прикладу було наведено радянську методологію – діалектичний та історичний матеріалізм – та її подальшу зміну (2 пол. 90-х рр.) на методологію плюралізму. Але, по суті, нічого не змінилось у науковому підході – діалектику просто замінили на поняття «Деконструкція». Така зміна була характерною для науковців незалежної України. Сумним є те, що це явище було суто локальним, тобто деконструкція та постмодернізм на наших теренах «для галочки» замінили назви попередніх методологій, хоча підхід лишився тим самим. Зміни, як такої, не відбулось – просто одягли нову маску. Марксизм назвали постмодернізмом.

Але з плином часу українські науковці почали змінювати свій підхід до досліджень, бо міжнародні конференції, все ж, почали робити свою форматуючу справу. Так, серед інших культурологічно-філософських шкіл виділилась школа Назіпа Хамітова, що займається застосуванням андрогін-аналізу до вивчення різних наукових гуманітарних тем.

Пан Хамітов, базуючись на розробках Миколи Бердяєва, розробив власну концепцію людського буття, поставивши поняття в контекст екзистенційної одинокості: до вже запостульованих «Буденного» та «Граничного» додав поняття «Метаграничне буття», щоб визначити причини та способи позбавлення людської одинокості. Як зазначає науковець, Буденне буття формується прагненням до самозбереження та продовження роду – базовими потягами будь-якої істоти. Граничне буття – волею до влади та пізнання, тобто вже надбудованими прагненнями. А от метаграничне буття сформоване потягом до творчості, любові, толерантності та міжсуб’єктного діалогу. На думку дослідника, явище одинокості спричинене тим, що в перших 2х видах Буття люди більше сконцентровані на власному успіху, на досягненні своїх цілей. Вони існують поруч, але ніби являють собою ізольовані один від одного, «інтровертивні» островки, що тримаються нейтрально щодо зовнішнього соціуму. Натомість, у третьому, метаграничному, бутті з’являється такий процес, як Діалог. І це не спілкування на вербальному рівні, а власне Взаємодія двох «Я», двох особистостей. Назіп Віленович назвав це «співтворчістю», бо тільки в творчому можлива гармонійна повноцінність особистості. І тут мається на увазі творчість в будь-якому її прояві. До того ж, тільки в ній і знаходиться культура, як форматуючий фактор свідомості. Тож, щоб пізнати культуру треба опинитись в метаграничному бутті, «викинутись» туди. В контексті цього, метаантропологія постає як рух від Буденного Буття до Метаграничного.

Оперуючи цими поняттями, можна поступово наблизитись до взаємодії чоловіка та жінки в соціумі. Точніше, до чоловічого та жіночого початків. Саме їх аналізом і займається андрогін-аналіз у контексті екзистенційної одинокості. Два важливих постулати Аналізу: Духовне та Душевне, як найвищий чоловічий та жіночий початки. Наочним прикладом першого є визначення «з людиною холодно, але цікаво», а другого – «…тепло, але нудно». Звичайно, йдеться про відчуття комфорту, а не про перепади температури.

В обох статях має бути баланс між духом та душею, інакше з’являються самодостатні «незалежні» бізнес-вумени та тендітні, «витончені» чоловіки.

Головною ілюстрацією такого балансу є творчість без шкоди близьким та собі (ні холодний науковець, ні теплий/дружній лузер).

Свою лекцію Назіп Віленович закінчив афоризмом: «Мудрість жінки робить її коханою, мудрість чоловіка робить його вільним. Їм лишається подарувати свою мудрість один одному».

Ілля Цалик, студент ІІ курсу

Національна академія
керівних кадрів культури
і мистецтв
Адреса: вул. Лаврська, 9, корп. 15,
м.Київ, 01015, Україна
Ви можете отримати інформацію щодо вступу в Академію за тел. (044) 288-80-81
Понеділок-п'ятниця 09:00-18:00
Корисна iнформацiя
Інститут практичної культурології та арт-менеджменту:
(044) 280-94-12
Інститут сучасного мистецтва:
(044) 280-91-84
Інститут публічного управління та кадрової політики:
(044) 280-34-04
Інститут дизайну та реклами:
(044) 280-27-02
Приймальна ректора:
(044) 280-22-82
Приймальна комісія:
(044) 288-80-81
Факс: (044) 280-92-09
Канцелярія:
(044) 280-92-09
Антикорупційний уповноважений:
(044) 280-02-57
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ми в соцiальних мережах: